 |


 |
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
Стартує другий конкурс україномовного фантастичного оповідання «Зоряна Фортеця». На конкурс приймаються оповідання від 15000 до 60000 знаків з пробілами. Теми конкурсу: Шкідливі звички (тему надав переможець попереднього конкурсу Марія Ряполова kwaka) Дотепний вихід з кризової ситуації (тему надав інформаційний спонсор конкурсу Міжнародна асамблея фантастики "Портал") Початок прийому творів - 16 січня 2009р. Закінчення прийому творів - 08 березня 2009р. Голосування: перший тур до 15 березня 2009р. другий тур до 22 березня 2009р. Призери конкурсу нагороджуються почесними грамотами. Переможець конкурсу отримає ексклюзивну Футболку Переможця. Нагородження переможців відбудеться в урочистій атмосфері під час проведення Міжнародної асамблеї фантастики «Портал» http://www.interportal.info в м. Києві (перша декада квітня). В призовій частині конкурсу можуть з’явитись приємні сюрпризи – слідкуйте за новинами у спільноті конкурсу - starfortБільше інформації на офіційному сайті конкурсу http://www.starfort.in.ua/
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |


 |
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
Другий музично-літературний андерграундовий фестиваль
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ З МАХНО 2007 П Р О Г Р А М А
24-25 серпня 2007 року, стадіон «Сільмаш», місто Гуляйполе, Запорізька область
24 серпня Відкриття фестивалю, виступ організаторів
Стадіон Сільмаш та прилеглі території (12.00 – 14.00)
Народні гуляння. Прес-конференції. Похід учасників та організаторів до музею Махна. Передача книжок поетами у бібліотеку. Карнавальна хода поетів. Театр на ходулях.
Наймеша сценка (12.00 – 17.00)
Хата-читальня Лірника Сашка Ляльковий вертеп
Мала сцена(14.00 – 17.30)
Махновські читання:
Сергій Жадан Світлана Поваляєва Юрко Покальчук Сергій Пантюк Дмитро Білий Павло Вольвач Анатолій Дністровий Андрій Кокотюха Олег Соловей Назар Федорак Іздрик Сашко Ушкалов Ірена Карпа Дмитро Лазуткін
Телепародія «Свобода Сліва з Васіком Шустрим»
Сцена під наметом(14.00 – 18.00)
Поетичний клуб 99. Вільний мікрофон. Зустрічі з представникам українських видавництв – презентації нових книжок. Поетичний боді-арт.
Велика сцена(18.00 – 22.30)
"Чорнобривці" (Харків-Київ) "Quarpa" (Київ) "Борщ" (Київ) "ТІК" (Вінниця)
Нічна сцена (з 0.00)
Бардівська ватра
25 серпня Стадіон Сільмаш та прилеглі території (12.00 – 14.00)
Народні гуляння. Спортивні забави (гуляйпільський паркур). Театр на ходулях. Томатний лідер нації
Наймеша сценка (12.00 – 17.00)
Хата-читальня Лірника Сашка Ляльковий вертеп Мала сцена(14.00 – 17.30)
Махновські читання:
Сергій Жадан Світлана Поваляєва Юрко Покальчук Богдан Горобчук Сергій Жадан Іздрик Ірена Карпа Павло Коробчук Олег Коцарев Дмитро Лазуткін Сашко Ушкалов
Телепародія «6 копійок з Романом Чайкою»
Сцена під наметом(14.00 – 18.00)
Гуляйпільські та запорізькі поети. Вільний мікрофон. Зустрічі-презентації окремих письменників.
Велика сцена(18.00 – 22.30)
"Оt Vinta" (Рівне) "Мертвий півень" (Львів, Харків, Київ) "Mad Heads XL" (Київ) "Танок на майдані Конго" (Київ)
Нічна сцена (з 0.00)
Бардівська ватра
УВАГА! АХТУНГ! ВНІМАНІЄ!
МО "Остання барикада" попереджає: Фест АНДЕГРАУНДОВИЙ!!! Почули? Це означає, що для ваших ніжних вушек та сльозливих оченяток можуть виявитися надміру екстравагантні речі!!! Будьте готові!
Некст. МО "Остання барикада" НЕ ЗАБЕЗПЕЧУЄ народ і нарід ані житлом(наметами, хазами, квартирами, холобудами та інш.), ані їжею(хавчиком, їдлом, наїдками, пєрвим-вторим),ані спальними аксесуарами(спальниками, карематами, ніжною шовковою еротичною білизною, грубими солдатськими шинелями та інш.).
До речі, МО "Остання барикада" НЕ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ще й дармовим проїздом! (автобусами, електричками, потягами(та поїздами), фурами, тачанками, байками, роверами(та велосипедами), самокатами, коньками, літаками, ракетами, фаетонами, катерами та інш.).
Хочете брати участь у фесті? Тоді ноги в руки, квитки в зуби-і вирушайте! Самостійно, наші любі! Для всіх, хто не зрозумів першого попередження, розжовуємо: Намети, спальники, теплі речі слід брати з собою. Захочете поставити намет на території фестивалю (Стадіон "Сільмаш")-тоді з вас знімуть символічну плату(здається 25 гривень). А як ні-то можете ставити свої намети на власний розсуд за межами Стадіону "Сільмаш"(вважайте, що про подвоєні ризики вас попередили:). Якщо власний намет ви забули після останньої подорож за маршрутом Париж-Женева-Мюнхен, то ви зможете поселетися у ГОСТИННОГО гуляйпільського населення(е, тільки не забудьте, що домовлятися вам також потрібно самостійно, бікоз добрі дяді і тьоті з МО "Остання барикада" вас за ручку не водитимуть).
Отже, побачимось на барикаді! :)
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |




 |
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
После концерта упоенно целовались, и вообще – все было просто ЗАШИБИСЬ!
Знаешь, самое смешное, что я ведь в тебя действительно не влюблен. Просто что-то чувствую. Голова не кружится. Нет. Просто есть ощущение чего-то родного. Кого-то родного. Да, это может выглядеть глупо. Со стороны. Со стороны многие вещи могут выглядеть глупо. Но когда смотришь на них не со стороны, а пропуская через себя, через сердце, через душу, через свои родные пять чувств – иначе поступить просто не можешь. И как бы глупо это не выглядело, все равно ловишь тачку, отдаешь какие-то деньги, едешь на Героев Сталинграда и ждешь. Ждешь. Ну, да, логически рассуждая, должна же ты когда-нибудь приехать? Ждать. Ходить по лестнице вверх вниз, чтобы согреться. Периодически названивать тебе на мобильник, чтобы услышать в который уже раз, что ты где-то возле дома… Возле дома? Так я ведь тоже возле него! Хотя нет… нэма дурных – зашел в подъезд, греюсь. Время от времени звонить тебе домой – а вдруг какие новости? Понимать, что я – не идеальный, не герой романа, не Бог в конце концов. Не всесильный, блин!
Одно дело понимать и видеть. И несколько иное дело – полностью соответствовать. Я, например, понимаю, что курить – не особо полезно для здоровья. Но все равно курю. Так и тут. Можно понимать – как должно быть, но все же знать, что все может закончится совсем не так, как могло бы. Холодно. Но все равно ждать. Ведь должна же ты в конце концов появиться! А пока – билетик Алисы в почтовый ящик. На память. Я умею прощать. Но мне больно… Ты понимаешь – мне больно! Нет не от того, что ты не со мной (хотя и не без этого). Но особенно больно, от того, что тебе потом может быть больно. Не хочу этого. Неужели без этого нельзя? Я же знаю правила этих шахмат. Но не хочу играть. Не могу в них играть… Ты слышишь стук сердца? Это билет Алисы в почтовом ящике. Ты хочешь убежать от меня? Ты же знаешь – я могу тебя догнать. Куда бы ты не бежала – домой ли после концерта, во Франковск ли на ДР… Да, это, конечно, бодрит, не спорю. Но вдруг… Вдруг по дороге что-то случится? Вдруг? Ты не хочешь морочить мне голову? Себе не морочь! Не старайся быть «мудрее», чем ты есть. Чем все мы есть. И опять твой звонок – а вдруг завтра конец света? …Я ведь даже не на тебя злюсь. На себя я злюсь… Почему вещи, которые я с болью и кровью смог осознать, никак не получается объяснить другим? Тебе объяснить… Что я делаю неправильно? Или – правильно? Может просто отрабатываю карму? В ЖОПУ КАРМУ! Отче наш, сущий на небесах… ну, ты в курсе… кто еще знает обо мне столько разных гадостей…
Мала… мне холодно. Я никому не говорил, но мне действительно холодно. Говорю, что закаляюсь и минус двадцать мне по барабану, а на самом деле – замерзаю… Сердце гонит кровь, согревая тело. Да только ведь не тело замерзает… Холодно… Боже! Как же мне холодно!
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |





|
 |
|
 |